Виховна та організаційна робота

hlTJJhN_XJA HLzklemZa7E

“Живи, Кобзаре!” Із таким слоганом зустріли студенти-лінгвісти МНУ імені В.О. Сухомлинського 203 річницю від Дня народження Великого Поета, Майстра Слова, Сина Свого Народу … Разом із учнями гімназії №4
м.Миколаєва вони виклали шану і повагу до Кобзаря у віршованих рядках:
Живи, Кобзаре…

Життя прожить – не поле перейти,
Іти прийдеться різними стежками…
Упевнено летіти до мети
Нас вчив Кобзар відомими віршами.

У них і радість, й смуток залиша,
І біль за долю рідної країни.
У них живе поетова душа,
В них жодне слово з часом не загине!

Краса Дніпра і шепоти дібров,
Безкраїй степ й лани широкополі,
Кипуча, сильна українська кров,
Що не залишила країну у неволі!

Він вчив любити й берегти любов
До неньки, до близьких і до небогих.
Плекати й шанувати сотні мов,
«Своїх» пісень не забувать чудових!

Живи, Кобзар, у думах, у віршах,
В піснях, в поемах, в українськім слові!
Живи у наших душах і серцях!
У вічності, мистецтві, у любові!!!

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО
Шевченкове слово – одвічна наука,
Із маминих уст вже з дитинства звучить!
Тарасова мова – в ній радість і смуток,
Як пісня народна в повітрі бринить!

Усе в тих віршах, наче вся Україна –
Широкі степи та безкраї лани,
Могутній Дніпро , честь і слава країни,
Яку не здолали нахабні пани.

Безмежне й ласкаве поетове слово,
Розбудить людей як ранкова зоря.
Любіть та вивчайте шевченкову мову!
Любіть та шануйте свого Кобзаря!